Що приховує відповідь «I don’t know» та як з нею працювати?

Часто на уроках англійської мови ми прагнемо, щоб учні давали максимально повні та правильні відповіді. Іноді, коли учень каже «I don’t know», багато вчителів сприймають це як ознаку ліні або небажання працювати. Однак, це далеко не так. У цій статті ми розглянемо, що може стояти за цією відповіддю, та як вчителі англійської мови можуть ефективно працювати з нею, перетворюючи її з перешкоди на стимул для навчання. 


Чому учні обирають шлях найменшого спротиву, надаючи коротку відповідь «I don’t know»? 

Почнемо з того, що учні можуть просто не володіти необхідним словниковим запасом, граматичними конструкціями або фонетичними навичками, щоб сформулювати відповідь. Наприклад, якщо учнів запитати про вживання прийменників з фразовими дієсловами, яких вони ще не вивчали, учні природно, скажуть, що не знають. 


Навіть маючи достатній словниковий запас, учні можуть
не зрозуміти, якої відповіді від них очікують, якщо завдання сформульовано нечітко або багатозначно. Відсутність чітких інструкцій може дезорієнтувати школярів і призвести до неправильного розуміння завдання, а наявність у завданні незрозумілих термінів або скорочень може ускладнити його виконання. 


Іншою причиною може бути, що учні
не бачать зв’язку між запитанням і своїм досвідом. Вони не можуть зрозуміти, як їх особистий досвід пов’язаний з поставленим запитанням. В таких випадках вони розгублюються і не знають, що відповісти.  


Окрім цього, сором’язливі учні
можуть відчувати дискомфорт, виступаючи перед класом, і тому відмовляються відповідати на запитання. Бажання справити гарне враження або страх бути висміяним може змусити підлітків уникнути відповіді, навіть якщо вони знають правильну відповідь.  


Пропонуємо розглянути
прийоми, які допоможуть вам перетворити відповідь «I don’t know» на стимул для навчання та розвитку критичного мислення: 

 
 «Tell me what you do know»

Замість того, щоб фокусуватися на тому, чого учень не знає, спрямуйте його увагу на те, що він вже знає. Це допоможе йому відчути себе впевненіше і знайти зв’язки між відомим і невідомим. Якщо учень не знає, як описати свої вихідні, запитайте: “Tell me what you usually do at weekends. What activities do you enjoy?” 


«Let’s pretend you’re an expert»

Ця техніка допомагає учням вийти за межі своїх знань і розвинути уяву. Запропонуйте їм уявити, що вони експерти в певній галузі і можуть дати відповідь на будь-яке запитання так як вважають за потрібне. 

Наприклад: «Imagine you’re a famous scientist. How would you explain the concept of gravity to a child?»


«Let’s Explore Together»

Замість того, щоб фокусуватися на відсутності знань, запропонуйте учню спільне дослідження. Цей підхід демонструє, що не знати – це нормально, і що навчання – це процес відкриття. Він заохочує учнів до активного пошуку інформації. 

Наприклад: “That’s a great question! We don’t know the answer yet, but let’s explore it together. What do you think we could do to find out?”   


Створіть банк фраз,
якими учні можуть скористатися, коли потребують додаткового часу, щоб зібратися з думками. Допоможіть учням запам’ятати ключові фрази для вираження невідомості, наприклад, “I’m not sure”, “That’s a big question”. 


В навчальному курсі для учнів середньої школи
To the Top від видавництва MM Publications до завдань на розвиток вмінь говоріння підліткам запропоновані запитання-підказки, які допоможуть учням сформувати думку; зображення для кращого розуміння предмету обговорення та підготовлений початок відповіді, яку учні можуть використати в якості опори, щоб розвинути свою думку. 


Вас також може зацікавити:  

«Використання візуальних підказок під час навчання лексики»